Процесс творення |
А поки відбуваються пошуки декілька слів про демократію.
Здається Рим вважається батьківщиною демократії. Здається римляни придумали вибори. Але чи всі жителі мали право голосувати? В стародавні часи існувало дві основні верстви — громадяни та раби. Громадяни вміли зорганізувати як себе, так і рабам придумати роботу, щоб ті були одягнені, нагодовані, продовжили рід. Так от начебто голосувати мали право тільки громадяни, а не раби. До чого це я згадую? Якщо провести аналогію зі стародавнім Римом і сучасним суспільством, то “раби” — це наймані працівники — всі державні службовці, всі офісні працівники, всі ті, хто здобув одну а то й більше вищих освіт. “Громадяни” ж — це само-зайняті особи, приватні підприємці, керівники, власники малого та середнього бізнесу. Тобто буде справедливо, коли перша група — сучасні раби не буде мати права голосу на виборах в державні органи влади. Ну хіба що в органи місцевого самоврядування на технічні посади. А визначати головну владу маємо віддати право тільки “громадянам” — людям самодостатнім, самостійним, які знають і вміють працювати, творити.
То ж підсумок:
1. Перестаємо критикувати і починаємо мовчати, планувати, уявляти — творити, або шукати творців майбутнього, які знають що та як робити.
2. Відстороняємо “сучасних рабів”, або ж самі відстороняємося, якщо є рабами від формування перспективного майбутнього. Це в інтересах в першу чергу тих самих рабів. І прошу, не ображайтесь на слово “раб”, це лише слово болючої правди. Чесно прийміть цей біль і тоді ви будете гідним “рабом”.
В тему:
Немає коментарів:
Дописати коментар